Україна, за яку я вийшов на Майдан

У людей, що вийшли на Майдан, були різні мотивації. Але все таки більшість йшла туди з тієї ж причини, що і я: вони відчули, що у громадян України забирають найважливіше, на думку цих громадян. А саме - цінності, свободу і гідність.

Зрозуміло, можна сказати, що це усього лише ефемерні слова. І за останній час українці не раз чули у свою адресу: «Що ви носитеся з цією свободою, якщо вам жерти нічого?». Але, нехай в цих звинуваченнях і є доля правди, особисто для мене свобода і гідність - головні цінності в житті. Я не готовий проміняти їх ні на що інше.

У мене був вибір.Була можливість узяти і поїхати в Америку або іншу країну, де у усіх приблизно однаковий набір прав, будь ти президентом, Уорреном Баффетом або жебраком, що просить милостиню. Та все ж мені здавалося тоді, здається і зараз, що це доля вже дуже практичних, прагматичних і слабких людей. Мені цікаво боротися до кінця.

Крім того, я вірю, що у України є шанс відстояти свої цінності і продовжувати будувати нормальну державу. Саме для цього я вийшов на Майдан. Я вийшов туди не для того, щоб протестувати проти непідписання асоціації з ЄС. Мене змусило вийти те, що людей, які вийшли висловити свою думку, жорстоко і цинічно побили.

Quo Vadis? Ми доки не дали собі відповіді на це питання

Якби все було інакше, і демонстрація, яку розігнали, виступала проти євроінтеграції, я все одно вийшов би на Майдан.Якби прийшли поліцейські і побили безневинних хлопців і дівчаток, що виступали за зближення з Росією, палицями до крові під камери, я б вийшов так само. Я б стояв точно стільки ж. Тому що річ не в тому, з ким ми інтегруватимемося–справа у фундаментальних цінностях.

Чого Україна чекала від Майдану? Мені іноді здається, що головна проблема українців полягає в тому, що ми не можемо визначитися, яку державу ми хочемо побудувати, куди ми йдемо. Quo Vadis? Ми доки не дали собі відповіді на це питання.

Я маю на увазі не ЄС або Єдиний економічний простір, питання набагато ширше.Куди рухається наше суспільство? Ми хочемо побудувати державу, де головними цінностями будуть свобода і гідність, або для нас важливіше стабільність і безпека? Які цінності ми сповідуємо? Ми–суспільство, грунтоване на принципах Біблії, суспільство, грунтоване на конфуціанських цінностях? Или суспільство, яке має свої власні цінності?

Ми так і не визначилися з відповіддю, а вона украй важлива. Адже саме він визначить, до чого ми прагнемо. Що ми готові терпіти, а що ні.

Якщо для нас стабільність і процвітання важливіші, ніж свобода, тоді треба по - іншому будувати державу. Якщо ми готові бути вільними, але при цьому нам все одно, бути багатим або бідним суспільством, це інший шлях. Якщо ми хочемо мати і те, і інше, треба визначитися, з чого розпочати. Що буде первинною цінністю.

Ми досі не дали собі відповіді. І, поки ми цього не зробимо, ми не зможемо зрозуміти, хто ж потрібний Україні.

Святослав Вакарчук