«Бандерівці»

Зараз очевидною стала операція ФСБ і ГРУ Російської Федерації по захопленню України. Природно, вона готувалася заздалегідь, а зараз ми бачимо її відкриту фінальну стадію. У цьому, як кажуть, «кремлівському сценарію» основна ставка була на громадянське протистояння всередині України. Завдяки путінському агитпрому, який не поступається по брехні і цинічності пропаганди Геббельса, у свідомість більшості росіян і жителів Південного Сходу України було впроваджено розуміння, що на Майдані стояли «фашисти» і «бандерівці», і що тепер вони загрожують всім російськомовним. Залишимо на розсуд шановному читачеві нинішні події, бо хто є хто був на Майдані дізнатися зараз дуже просто. Крім того у попередній публікації ми вже з'ясували, хто насправді фашисти в Україні та за її межами.

Давайте розглянемо хто такі «бандерівці». Нам ще з часів другої світової радянська пропаганда вдалбливала, що «бандерівці» - це українські націоналісти, які проти росіян і євреїв, і які співпрацювали з фашистами. Нібито вони знищували мирних радянських громадян на Західній Україні, а також у польській Галичині і Холмщині. Такий, ось страхітливий образ ворога. Логічно, що ця назва походить від імені засновника Організації Українських Націоналістів (ОУН) Степана Бандери. Ким же він був, і що насправді являла собою ця організація.

Степан Бандера народився на початку ХХ століття на Івано-Франківщині в родині греко-католиків - його батько був священиком, а мати-дочкою священика. Це важливо, оскільки виховувався він у духовному релігійному середовищі, на відміну від діячів Третього рейху і фашистського режиму Муссоліні, які всі були атеїстами. Це всього лише нюанс, але його значення переоцінити складно. По-справжньому віруюча, ніколи не стане носієм людиноненависницької ідеології.

Степан Бандера з юності брав участь у пластунському русі (піонери-туристи, якщо брати радянську аналогію) і займався освітньої та просвітницької діяльністю. Згідно з мирним договором, Західна Україна входила до складу Польщі, Закарпаття до Чехословаччини, а Північна Буковина у Румунію. Природно, це не влаштовувало українців, які після революції були об'єднані, але в результаті громадянської війни і інтервенції - роз'єднані знову. Враховуючи те, що на Західній Україні національне відродження почалося раніше, ніж в Надднепровской Україні (з 30-х років ХІХ століття), то товариством дуже болісно сприймалося розрив нації. Тому невипадковим стало захоплення Бандерою ідеями національного об'єднання.

Оскільки польські власті забороняли діяльність українських організацій, спрямованих на досягнення незалежності й соборності української нації, то в 1929 році в Мюнхені на з'їзді активістів була створена ОУН. Зауважте, це ще до приходу фашистів до влади. Німці, принижені жорсткістю Версальського миру, симпатизували українським патріотам, вбачаючи в них потенційних союзників проти антантовской Польщі. Головною метою ОУН було відновлення української державності в межах проживання українського народу. Найцікавіше, що ОУН розглядала можливість боротьби проти польської влади, але не проти Радянської України, з якою вона планувала об'єднати Західну Україну.

Степан Бандера стає активним учасником організації, за що був заарештований польською владою в 1934 році і просидів у в'язниці до початку другої світової війни. Після вбивства польськими агентами одного з лідерів ОУН Євгена Коновальця у 1938 в організації відбувся розкол. Так з'явилися прихильники Андрія Мельника, які виступали за більш помірну тактику боротьби - ОУН(м) і прихильники радикальних дій, яких в 1940 році очолив Степан Бандера - ОУН(б). Примітно, що німці, плануючи початок війни загравали з українськими націоналістами, обіцяючи їм допомогу у створенні української держави, тим самим заохочували загострення боротьби проти польських властей. Бачачи в німецьких нацистів можливість реалізувати свої цілі ОУН погодилася на співпрацю. В цьому не було нічого особливо непередбачуваного, оскільки нацисти використовували невирішені національні питання, заморожені Версальської системи, і маніпулювали патріотичними почуттями хорватів, словаків, румунів та українців. В одних країнах вони встановлювали маріонеткові уряди, а в інших позбувалися патріотів в силу їх політичного впливу.

Якщо врахувати, що пакт Молотова - Ріббентропа гарантував союз Німеччини і СРСР, то з початком війни очікуваний вступ Червоної Армії в Західну Україну давало шанс відновити єдність українського народу. ОУН навіть вітав вхід частин Червоної Армії у Львів (1939 рік). Однак, незабаром стало ясно, що «совєти» не збираються ділити владу з народом і «об'єднання» стало окупацією ще більш гіршою, ніж була польська. Було розстріляно та заслано в Сибір десятки тисяч людей. Не дивно, що любов до «порад» перейшла в ненависть і вся надія була на німців. Принаймні так тоді здавалося.

У той же час Карпатська Україна була передана німцями Угорщини, що порушувало договір з ОУН про відновлення української державності. З початком вторгнення німців у червні 1941 року ОУН також була обманута. 5 липня 1941 року у Львові представниками ОУН, згідно давніх домовленостей з німцями, було проголошено відновлення Української Держави. Але, німці, не хотіли ділити владу з українським урядом і незабаром ліквідували його. За свою послідовну позицію і Мельник і Бандера опинилися в німецькій в'язниці, а потім у концтаборі Заксенхаузен. Там Бандера просидів аж до 1944 року і був звільнений німцями спеціально, щоб очолити боротьбу ОУН проти СРСР. Але Бандера відмовився співпрацювати з нацистами і до звільнення союзними військами перебував під домашнім арештом. Так що всі факти говорять про те, що Бандера не був заодно з фашистами і тим більше - не воював проти СРСР. Однак, будучи лідером українського національного руху він не міг повернутися в радянську Україну, оскільки знав, що радянська влада його розстріляє. Тому залишився у ФРН, звідки у повоєнні роки керував діяльністю ОУН. Агентом КГБ у 1959 році він був убитий.

Під час фашистської окупації України ОУН переходить до партизанської війни. В 1943 році створюється УПА - Українська Повстанська Армія. Її прапором стає червоно-чорний стяг, як символ героїчної боротьби. На Майдані ми з вами теж бачили ці прапори, і вони не «фашистські» як деякі стверджують, а героїчно-патріотичні, бо під ними УПА боролася як з німецькою окупацією, так і з більшовицькою. Деякий час УПА навіть співпрацювала з радянськими партизанами. Однак чим ближче був фронт, тим гострішими ставали протиріччя між цілями радянських партизанів і повстанцями УПА. Ці протиріччя в результаті переросли у зіткнення, коли Червона Армія досягла Західної України.

Хотілося б, щоб читач оцінив цей героїзм бійців повстанської армії. Боротися без підтримки з «великої землі» проти німців, а потім загонів польської Армії Крайової та радянських партизанів одночасно крані складно. Практично неможливо. Але боротьба в окремих районах Волині тривала ще до 1949 року, а місцями і до 1953 року. Французький президент генерал де Голль якось сказав про воїнів УПА, що якщо б у нього на початку війни була така армія, то німці ніколи б не захопили Францію. Він по достоїнству оцінив мужність і бойовий дух українських повстанців.

Радянська влада у кінці війни намагалися всіляко очорнити ОУН-УПА, називаючи їх посібниками фашистів. Як ми бачимо, вони боролися з фашизмом навіть більше ніж французькі маки, партизани Тіто, грецькі повстанці, а також польські Армії Крайова і Людова. Однак, на догоду радянській пропаганді їх почали очорнювати ще в 1944 році. Переодягнені у форму бійців УПА співробітники НКВС влаштовували показові «зачистки» мирного населення в селах Волині та Східної Польщі. Спеціально зіштовхували між собою УПА і ліберально-буржуазну Армію Крайову, щоб позбавиться від обох. Наші твердження не голослівні - є підтверджуючі документи з архівів КДБ. Бажаючі можуть зайти на сайт СБУ і ознайомитися з матеріалами, які «поради» не встигли знищити або вивести в Москву з набуттям незалежності України.

Радянська пропаганда про «фашистів» з ОУН-УПА, яка зараз вливається у вуха Дмитром Кисельовим і іже з ним, говорить, що «бандерівці», тобто послідовники ідеї боротьби за українську національну державність знищували росіян та євреїв. Однак, ті ж архівні документи говорять про інше. У загонах були люди всіх національностей, які проживали в регіоні! Євреїв ж найчастіше ховали українські партизани з УПА, оскільки їм загрожувало знищення від нацистів. Відомі численні випадки присутності євреїв медиків, радистів, кухарів в загонах УПА. Були там і росіяни, білоруси, молдавани і татари. Пора позбавлятися від міфу, що бандерівці - це фашисти.

Читач може заперечити, а як же батальйони СС «Галичина» і «Нахтігаль»? Цілком законне питання. Однак, варто зауважити, що це не були бійці УПА. І найголовніше, що використовувалася ненависть до більшовиків і, зокрема, терору НКВС простого населення Західної України. Та й не тільки. Досить згадати, що це було численне рух на початку війни: і литовські «лісові брати», і естонські націоналісти, і донські козаки. Що вже говорити про армію Власова, яка налічувала десятки тисяч бійців російської національності. Це ніяк не два батальйони українців. З цього не варто змішувати УПА і СС, бо це теж було частиною радянської пропаганди.

Гітлер, нападаючи на СРСР, на переважаючі військові сили і потенціал держави, розраховував на внутрішню слабкість. Німецька розвідка доповідала, що жителі СРСР ненавидять більшовиків і не будуть за них воювати. У чомусь вони мали рацію. І масова здача в полон в перші місяці війни, і привітання німців як визволителів у містах і селах, замордованих більшовицьким терором, це пояснює. Однак він не врахував національний патріотизм і прагнення людини до правди. Дуже складним виявився вибір на користь своєї тиранії проти тиранії загарбників. Проте, так звані «бандерівці» зробили свій вибір і боролися одночасно і стій, і з іншого тиранією, майже без шансів на перемогу. Їх метою було зовсім інша держава. І заради цього майбутнього вони йшли на смерть. Невже ці люди не заслуговують навіть краплі поваги?! Ну, хіба не героїчний приклад боротьби за правду?! І герої Майдану підняли червоно-чорні прапори разом з синьо-жовтими прапорами України як символ справедливої боротьби. Чи варто боятися нам, жителям Миколаєва, таких «бандерівців»?!

Завжди у своїй діяльності Степан Бандера наголошував, що він за мирне проживання будь-яких національностей у вільній українській державі. Тут національним шовінізмом, а тим більше нацизмом і фашизмом навіть не пахне. Але для радянської ідеології потрібні «правильні патріоти». Пропаганда більшовиків після другої світової йшла виключно на дискредитацію самих носіїв національної ідеї. Від нас з вами приховували правду, підміняли поняття, втовкмачували стереотипи ворога. Нас НКВД-КГБ-ФСБ завжди обробляли гебельсовскими методами, сіяли ворожнечу і неприязнь.

Радянські, а за тим пострадянські олігархи, використовуючи формулу, розділяй і володарюй, намагалися постійно грати на різниці культури і сприйняття історії і дійсності. Всі ми пам'ятаємо ці передвиборчі розділи України за сортами, жонглюванням російською мовою і традиційним зв'язкам з Росією. Звичайно, це ж простіше, ніж підвищити рівень життя. Простіше «пудрити мізки» виборцям про нібито бандерівської загрози " і під прикриттям цього розкрадати державний бюджет. Зараз вперше за багато років з'явилася можливість припинити цей бандитизм і залучити злодіїв до відповідальності. Але вони воліють від неї йти, ховаючись за фабрикації «бандерівці йдуть»! Зараз Крим - цьому яскравий приклад. Адже росіяни живуть не тільки в Криму, в Україні, але й по всьому світу. Так можна ввести війська в будь-яку країну «для захисту російськомовних».

Потрібно пам'ятати головне, що Росія нам не допоможе. Там точно такий же мегавор як Янукович і навіть перевершує його. І полковнику ФСБ Путіна плювати на російську мову і культуру, захист якихось там прав російськомовного населення. Для нього це розширення годівниці і демонстрація своєї непереможності в очах тих, хто шукає хоч якусь альтернативу цьому тираническому олігархічному режиму. Природно бандерівці - смертельні вороги. Ідейні вороги, перш за все, оскільки вони показують, що наше суспільство, об'єднане колись в СРСР, може жити по-іншому, набагато краще.

P.S. Одна жінка з Россі після тривалого зомбування «киселевыми» у Фейсбуці написала: «Бандерівці - як я вас ненавиджу! Як я ненавиджу вашого Остапа Бендера!»

Мабуть, навіть Остапа Бендера і Степана Бандеру мадам не розрізняє.

Давайте будемо пам'ятати, що неуцтво породжує не тільки бідність. Шукайте правду.